Показ дописів із міткою маленькі дрібниці. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою маленькі дрібниці. Показати всі дописи

середа, 10 вересня 2014 р.


Трохи про літо посеред осені

Знаєте, люблю я літо. Попри цю страшенну завжди жару, завжди любила і люблю. Але це літо було іншим. Мабуть, вперше за мої 17 літніх пір року, я хотіла, щоб цьогорічне закінчилось. Сумне воно було, дуже і дуже сумне. Коли не відходиш від новин і з кожним разом вони все страшніші і трагічніші, нічого вже не може радувати і тішити. 

  Пам'ятаю одного разу, у серпні, я поверталась з якоїсь держустанови, втомленна і роздратована (бо хіба можливо повертатись з держустанов щасливим?), попленталась ще на ринок за якимось фруктами. І так через півгодини я вже пленталась додому з пакетом персиків. Дорога додому проходила через дуже шумну і людну вулицю. Дивно, але в цей момент я відчула себе просто щасливою. "Ось я повертаюсь до свого дому, з пакетом свіженьких персиків, поруч мене люди, спокійні і живуть своїм життям. А ще мирне небо над головою". І такі тихі слова у голові: "Боже, бережи нас! Даруй нам усім спокій і мир щодня"
Дивно, що такі просто й елементарні речі ми починаємо помічати, ціннувати і всіма силами оберігати, коли небезпека на нашому порозі. Такі уроки коштують дуже дорого. Та я знаю, що все погане скоро закінчиться, мир і спокій знову повернуться до нас і ми і надалі будемо ціннувати такі просто речі, як тихе небо, усмішки близьких людей, рідний дім і навіть той самий пакет з персиками...

Про прочитане і перечитане

...Знаєте, я ще той тип людей (рідкісний напевно), у кого список запланованних до прочитання книг у 3, та ні 4 рази більший аніж той, що я вже прочитала :) І як скажите з цим боротись? Аж страшно уявити, що буде якщо я не буду мати і тих дорогоцінних вільних хвилин для книжок. Залишається тільки надіятись, що перед сном, під ковдрою з фонариком буду дочитувати ті декілька рядочків чергової, страшенно цікавої книги. Ех, бо хто ж знає, з ким я ділитиму кімнату у гуртожитку. Дай Боже, щоб з кимось читаючим ... :)
  А ще я ніколи не могла зрозуміти, чому старші люди, які так багато читали у юнності, в старшому віці нічого крім газет і квитанцій більше нічого і не читають. Це так сумно. Ех, хоч би мені такою не стати. Цікаво, а через 10-20 років як багато буде читаючого люду? Ну, я то точно буду своїм дітям\внукам казки читати, хоч би якою старомодною матусею чи бабцею я не здавалась іншим :)
 А взагалі, про книжки можна довго роздумувати і писати. Мораль мого допису така: Читайте більше книжок, вони формують вас як особистостей! :)