Раніше я вже писала про деякі книги, які порадували мене у червні. Та цей список - росте у геометричній прогресії, тож моя книжкова поличка цього місяця знову поповнилась :) Отже, за другу половину червня я прочитала ще такі книги:
"Геніально, розкішно і дуже глибоко". Ось цими трьома словами я можу описати книгу "Великий Гетсбі" і свої враження від неї. Які там ще є гарні синоніми?:) Насправді книга дуже вразила і я впевненна, що ще не раз її перечитаю.
Дарсі і Елізабет впевнені, що Уікхем невинний. Але як їм довести це? ..
- Кейт Аткінсон "Життя після життя"
- Ф. С. Фіцджеральд "Великий Гетсбі"
- О. Грін "Пурпурові вітрила"
- Ф.Д. Джеймс "Смерть приходить в Пемберлі"
Перша книга про яку, неможливо не написати - це "Життя після життя" Кейт Аткінсон. Це історія дівчини, що може по декілька разів переживати наново своє життя. Звучить дивно, правда? Але сама суть цією "реєнкарнації" полягає у тому, що Урсула (головна героїня) переживає нове життя несвідомо і таким чином виправляє свої помикли (наприклад, рятується від смерті від хвороби чи бомбардування у Лондоні).
Книга цікава і незвичайна, але ці 576 сторінок були ну вже дуже розтягнутими і мені часто хотілось залишити її на "півдорозі". Деякі моменти мене вразили, деякі навпаки розчарували. Засмутило також те, що книга немає якогось логічного фіналу. Таке відчуття, що її можна читати до безкінечності і сама авторка могла б писати цю книгу безкінечно.
Загалом, книга хороша, але я б не стала її перечитувати.
"Геніально, розкішно і дуже глибоко". Ось цими трьома словами я можу описати книгу "Великий Гетсбі" і свої враження від неї. Які там ще є гарні синоніми?:) Насправді книга дуже вразила і я впевненна, що ще не раз її перечитаю.
Доволі цікава склалась ситуація, спочатку я переглянула екранізацію (з тим самим Лео), екранізація сподобалась і я подумала, а чому б не прочитати саму книгу? Отож, моя бібліотека люб'язно позичила мені книгу Ф. Фіцджеральда і я цілком занурилась у ці 145 сторінок і за вечір буквально "проковтнула" книжку. Дуже важко писати відгуки на такі романи. Отож, моя порада: просто прочитайте її !!! :)
Ну, а про цю книгу я хочу написати взагалі окрему рецензію, бо вона того варта. "Пурпурові вітрила" О. Гріна - це книга, яку треба обов'язково читати з 13 років. На жаль, я під цю категорію не попала, бо прочитала її у 17 (про що зовсім не жалію). Я пообіцяла своїй подрузі по листуванню, що прочитаю цю книгу і виконавши цю обіцянку, відкрила для себе ще одну душевне і варісну книгу :)
Ось що про неї пише LiveLib: "
Це зворушлива і романтична казка, написана гарним і багатою мовою, поема, яка стверджує силу любові і людського духу, повість-феєрія про диво, яке людина здатна творити своїми руками в пориві до щастя."
Ну, хіба це не чарівно? Скільки б вам не було років, я рекомендую вам прочитати цю книгу і пороздумувати трошки про силу щастя, любові і чудес...
"Смерть приходить в Пемберлі" - це такий собі сиквел до "Гордості й
упередження" Джейн Остін. Ось маленька анотація:
Ось уже шість років Елізабет і Дарсі щасливі у шлюбі. У них двоє синів, поруч люблячі друзі та рідні. Але одного разу в їх будинок приходить біда: капітан Уикхем стає головним підозрюваним у вбивстві старого приятеля. У нього немає алібі, зате є мотив. На нього вказують усі докази. Його чекає страта?
Дарсі і Елізабет впевнені, що Уікхем невинний. Але як їм довести це? ..
Я дуже прискіпливо ставлюсь до всіялких сиквілів-приклівів, але це чудовий детектив, який я б ще не раз перечитала. Авторка дуже точно і делікатно передала стиль самої Джейн Остін, а також Англії тих часів. Самий детективний сюжет і загадка мені сподобались. Читала на електронці, але дуже мрію поповнити свою книжкову поличку паперовою версією "Смерть приходить в Пемберлі".
Ось так я завершила червень) Липень тільки-тільки почався, а книжкових планів у мене ну дуже багато :)
