...Ох, а липень був справді насиченний враженнями і багатий на книжки. В середині літа я нарешті здійснила свою вже давно омріяну поїздку у Польщу і навіть там я не розлучалсь зі своєю електроннкою. Отож, маленький розбір польотів :)
За липень я встигла прочитати:

•   Наталія Гурницька "Мелодія кави у тональності кардамону"
•   Кіра Касс - трилогія "Відбір"
•   Керстін Гір "Таймлесс. Смарагдова книга"
•   Надійка Гербіш "Художниця"
•   Джессіка Брокмоул "Листи з острова Скай"

1. "Мелодія кави у тональності кардамону".. На такі книжки навіть важко писати якісь рецензії чи відгуки. Ти просто читаєш їх не відриваючи очей від сторінок, ходиш по квартирі, не розлучаюсь з книжкою, переживаєш з головними героями і просто плачеш, коли доходиш до фіналу.  Я просто закохалась у цю книгу і мені важко підібрати усі слова в якийсь порядок і пристойний вигляд, щоб описати увесь мій захват цим романом. Взагалі, особистість я дуже скептична і мене важко чимось здивувати, вже не кажучи, щоб примусити пустити сльозу від книги, але тут я просто ридала :) Чесно :) Не хочу тут писати ніяких спойлерів, а анотацію ви і самі зможете знайти, трохи погугливши. Можу виділити лише декілька основних моментів, які мене найбільше захопили чи заінтригували у цій книзі

      Львів 19 століття. Ну, скажіть, що може бути кращим ніж описи міста Лева 19 століття, з усіма його вуличками, з описом побуту його тодішніх мешканців. А цей аромат кави з присмаком кардамону, що супроводжує тебе протягом усієї книги? А ці розкішні сукні і зачіски львівських панянок? 

    Тема забороненого кохання. Ну тут взагалі, немає чого додати. Просто читайте :) Любовна лінія у романі вистроїна дуже детально і описано все дуже чуттливо. Можу лише додати, що вікова різниця між головними героями пристойна, але роман це аж ніяк не псує.

2. Трилогія "Відбір". Ну, а ці три книги я "проковтнула" за ліченні дні :) Давненько я не читала таких якісних, а головне цікавих антиутопій. Ось, що говорить анотація:

      Для 35 дівчат це шанс, який випадає один раз в житті. Шанс порвати з набридливим життям, на яку вони були приречені з народження. Шанс опинитися в світі розкішних вбрань і виблискуючих коштовностей. Шанс завоювати серце чудового принца. 

Однак Америка Сінгер не хоче брати участь в цих змаганнях. Вона не хоче боротися за корону, не хоче жити в палаці. Адже заради цього їй доведеться розлучитися з коханим. Але коли дівчина зустрічає принца, її починає мучити питання: порівнянне то життя, про яке вона мріяла, з тим, яке вона собі навіть уявити не могла ...

Від себе можу додати, що це чудова казка на сучасний лад. З цією антиутопією мені пощастило, бо я вже втомилась від жорстокості, вбивств й ігор на виживання. Захотілось чогось казкового і чарівного :) Якщо ви теж засумували за таким - рекомендую прочитати цю трилогію :) Тільки не лякайтесь дивних імен чи не кожного з персонажів "Відбору".

3. "Таймлесс. Смарагдова книга". Нарештіііііі, нарештіііі я дочитала цю трилогію. "Смарагдова книга" була останньою з серії про пригоди та подорожі у часі, юнної Гвендолін Шеферд. В цілому книжка мені сподобалась, думаю, ще не раз до неї повернусь. Єдине, що розчарувало: фінал. Таке відчуття, ніби К.Гір це все дістало і вона хотіла якнайшвидше покінчити з усім цім сімейством Шефердів і де Віллерами з їхніми подорожами в часі і таємними ложами. Розмазаний одним словом кінець. Але подорожі у часі, усі ці бали і підготовка до них, включаючи підбір сукні і височезного парика (ну бо як вдягались у 17-18 столітті) було дуже цікаво читати. Любовна лінія теж непоганенька) І окреме спасибі авторці за описи Лондона *_* Отож, якщо я вас заінтригувала, швиденько беріться за читання трилогії "Таймлесс". Думаю, байдужими  вона вас не залишить.

4. "Художниця". Ну, а ця книга стала для мене відкриттям місяця. Маленька історія, розміром в 139 сторінок на електронній книжці - змогла мене глибоко вразити, примусила багато над чим задуматись, а то і пустити сльозу ( якісь сльозливі книжки мені попадаються останнім часом :) Прочитати "Художницю" я збиралась 2 роки і нарешті зібралась. Завантаживши її, я чекала легкого і затишного чтива, цілком у стилі Надійки Гербіш. Хоча вже по анотації я мала зрозуміти, що тут не буде ніяких "чоколядових" історій (хоч як я люблю їх). 

У «Художниці» багато болю і багато радості, багато запитань і значно менше відповідей. У книзі - становлення молодої дівчини як, власне, дівчини-жінки, як особистості і як художниці.

"Ця книжка – для всіх донечок, які росли без татів — і несамовито про них мріяли. Для тих, хто розчарувався і не вірить, що десь є вихід, для тих, кому боляче. Для тих, кому немає з ким про це поговорити. І для тих, хто боїться мріяти – але все одно мріє."
Головна героїня переживає всі жахи і неприємності підліткового періоду, робить найгірші можливі помилки, але не перестає мріяти і шукати.

Ну, і де б я могла подумати, що Гербіш може писати такі книги. Так глибоко і чуттливо писати про біль, про зраду, про помилки, про самотність і гірки досвід. Ця історія юнної Неждани, донечки, яка росла без тата, яка робила помилки, спотикалась, падала, ставила запитання, шукала на них відповіді і врешті їх знайшла... 

5. "Листи з острова Скай". Чудова і неймовірна історія любові у листах. Елспет, 

поетеса, заміжня жінка, яка мешкає на острові Скай у Шотландії отримує листа від Девіда, американського студента, в якому той описує свої враження від її віршів. Так зав'яжеться їхня переписка, а з нею прийде і любов, яка переживе усі життєві негаразди, велечезну відстань і навіть дві світові війни. 

Отож, якщо вам просто хочеться прочитати щось ніжне і обов'язково про любов - не оминайте цю книгу. 

До речі, роман "Листи з острова Скай" і справді написано в епістолярному жанрі :)